Портал:Афроамериканці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розділ Вікіпедії: Афроамериканці
Проєкт  |  Портал
Ласкаво просимо до порталу «Афроамериканці»

Необхідні статті: Американське товариство мусульман[en]Асоціація навчання афроамериканського життя та історії[en]Африканська діаспора[en]Афроамериканська англійська мова[en]Афроамериканська ЛГБТ-спільнота[en]Афроамериканські євреї[en] Афромамериканська культура[en]Афроамериканська ЛГБТ-спільнота[en]Афроамериканське мистецтво[en]Афроамериканське мистецтво[en]Американське товариство мусульман[en]Афроамериканське мистецтво[en]Афроамериканський кінематограф[en]Американське товариство мусульман[en]Афроамериканські освітні заклади[en]Афроамериканські кандидати в Президенти США[en]Афроамериканські танці[en] Афроамериканці живі[en]АфрофутуризмІсторія афроамериканської спільноти[en]Національний центр афроамериканських митців[en]Релігійні вірування афроамериканців[en]Родео Кодонія[en]Список афроамериканських історичних міць[en]Чорні індіанці США[en]Чорна Мекка[en]Чорні школи[en]

Персоналії: Річард Аллен[en]Тіна Аллен[en]Чарльз Браун-молодшийРіва Вільямс[en]Ізабелла Вендерволл[en]Картер Дж. Вудсон[en]Моузес Гарді[en]Вів'єн Дейвідсон-Г'юїт[en]Серджент Клод Джонсон[en]Мартін Ділейні[en]Марджорі Джойнер[en] Персі Лавон Джуліен[en]Еліза Джейн Ешлі[en]Маулана Каренга[en]Мері КеннерСоня Кларк[en]Маргарет Морґан Лоуренс[en]Дебра Остін[en]Ґордон Паркс[en]Аміна Поллард[en]Елі Рід[en]Огаста Саваж[en]Мета Воррік-Фуллер[en]Барбара Чез-Рібо[en] Червоні посилання за темою


редагувати
  Афроамериканці

Афроамерика́нці (англ. African Americans) — громадяни чи мешканці США, предками яких були представники чорношкірих народів Африканського континенту.

Більшість афроамериканців походять від рабів, завезених у 1619—1865 роки з Африки на територію сучасних Сполучених Штатів. Водночас, значну частину чорношкірих американців складають ті, хто добровільно іммігрував до США з Африки, Карибських островів, Центральної та Південної Америки тощо. Однак не всі афроамериканці-нащадки рабів визнають останніх за афроамериканців.

Афроамериканці — найбільша расова меншина США і друга за кількістю расова група (після білих).

У 2008 році президентом США вперше у історії було обрано афроамериканця Барака Обаму, матір якого була білою американкою, а батько — іммігрантом з Кенії. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Вибрана стаття

Америка́но-мексика́нська війна́ — військовий конфлікт між США та Мексикою в 18461848 роках. У Мексиці війну називають Північноамериканською інтервенцією або Війною 47-го року. Війна виникла як наслідок претензій Мексики на Техас після його анексії Сполученими Штатами Америки. Після війни за незалежність Техасу, Мексика відмовилася визнати втрату Техасу, і заявила про свої наміри повернути цю територію назад, вважаючи її власною бунтівною провінцією. Також причинами війни стали експансія американців на захід, політична нестабільність у Мексиці та нездатність мексиканського уряду керувати віддаленими північними провінціями після війни за незалежність. Більшість техасців вітали початок війни. У США її підтримували демократи, але критикували віги. Щодо Мексики, то тут ця війна стала справою національної честі та вважалася способом повернути втрачені землі.

Найважливішими наслідками війни стали значні територіальні втрати Мексики, у результаті яких провінції Верхня Каліфорнія та Нова Мексика були віддані США, — землі сучасних штатів Каліфорнія, Нью-Мексико, Аризона, Невада та Юта. Американські політики провели в напруженні декілька років, обговорюючи проблему рабовласництва на нових територіях, і нарешті зважилися на Компроміс 1850 року (лише Каліфорнія була визнана штатом, вільним від рабства)..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрана інформація
Театр Аполло на 125-й вулиці в Гарлемі

Га́рлем (англ. Harlem) — частина міста Нью-Йорк (США), населена головним чином афроамериканцями («негритянське», або «чорне гетто»); розташована на північному сході острова Мангеттен.

Спочатку Гарлем — село, засноване нідерландцями (1636), які назвали місцевість на честь міста в Нідерландах. Голландці привезли сюди першу партію негрів-рабів; у 1731 село увійшло до складу Нью-Йорка.

На початку 20 століття Гарлем перетворився на «чорне гето». Масова міграція чорношкірого населення відбувалася за участі Афро-Американської рієлторської компанії. Однією з причин переселення були антинегритянські заворушення на початку 1900-х років.

В 1930-і роки Гарлем став центром індустрії розваг, але після війни почав швидко занепадати й незабаром перетворився на бідний район із високою злочинністю, низьким рівнем життя, поганими соціальними службами. Проте небажання власників житла в інших районах міста здавати квартири чорному населенню призвело до того, що квартирна плата в Гарлемі почала перевищувати середню в місті. Ті ж причини зумовили перенаселення, брак шкіл і лікарень, високу дитячу смертність.

Врешті-решт у 70-80-их роках 20 століття погані умови життя змусили мешканців переселятися деінде й густота населення в Гарлемі різко зменшилася. Від багатьох будинків залишилися самі стіни. З кінця 1990-х ціни на нерухомість знову підвищилися, скуповуються старі розвалені будинки, зростає кількість новобудов. Серед причин цього явища називають те, що великий капітал скупив уже майже все на Мангеттені й шукає іншого розміщення грошей.

Гарлем був одним із центрів негритянського руху в США; найбільші виступи відбулися восени 1959 на знак протесту проти сегрегації в галузі освіти,.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрана ілюстрація
редагувати
  Основні терміни і поняття
Прапор Республіки Нова Африка

Кванза (англ. Kwanzaa, [ˈkwɑːn.zə]) — це тижневе свято, що відзначається у США і в інших країнах африканської діаспори[en] в Америці. Святкування вшановує африканську спадщину в афроамериканській культурі[en] і триває з 26 грудня по 1 січня, завершуючись обміном подарунками.> Кванза має сім основних принципів (Nguzo Saba). Свято започаткував Маулана Каренга[en]; уперше його відзначили у 1966-67 роках.

Маулана Каренга придумав Кванзу в 1966 році, як перше суто афроамериканське свято, (див. також Juneteenth). За словами Каренги, назва «Кванза» походить від вислову matunda ya kwanza мовою суахілі, що означає «перші плоди врожаю», хоча звичайним перекладом буде просто «перші плоди». Вибір суахілі, східноафриканської мови, відображає її статус як символу панафриканізму, особливо в 1960-ті роки, хоча більша частина трансатлантичної работоргівлі, внаслідок якої африканці опинилися в Америці, відбувалася в Західній Африці.

Кванза — це святкування, корені якого сягають чорного націоналістичного руху 1960-х, воно було започатковане, щоб допомогти афроамериканцям воз'єднатися зі своєю африканською культурною та історичною спадщиною через об'єднання в медитації і вивченні африканських традицій і Nguzo Saba, «семи принципів африканської спадщини», які, за словами Каренги, є «комунітарною африканською філософією». ..::::::::::::::::читати далі.

редагувати
  Обрані афроамериканці. Політики, релігійні та громадські діячі
Гамер у 1964 році

Фанні Лу Гамер (англ. Fannie Lou Hamer, уроджена Таунсенд, англ. Townsend; 6 жовтня 1917 року, Монтгомері, Міссісіпі — 14 березня 1977 року, Mound Bayou[d], Міссісіпі) — американська громадська діячка й активістка руху за права чорношкірих громадян США.

Фанні Лу Таунсенд народилася у 1917 році і була наймолодшою із 20 дітей. З 6 років вона збирала бавовну разом зі своєю сім'єю. У дитинстві у неї часто не було їжі та взуття. У 12-річному віці вона змушена була кинути школу, щоб працювати. У 1942 чи 1944 році вона вийшла заміж за Перрі Гамера. Вони разом працювали на плантації до 1962 року. Подружжя хотіло завести велику сім'ю, однак у Фанні постійно ставалися викидні. У 1961 році вона була піддана стерилізації білим лікарем без її згоди. Подібна практика часто використовувалася в Міссісіпі щодо бідних чорношкірих жінок. Гамери удочерили двох дітей.

У 1961 році Гамер почала відвідувати зібрання Конференції південного християнського керівництва і Студентського ненасильницького координаційного комітету[en]. Вона стала активісткою руху за виборче право для чорношкірих. 31 серпня 1962 року вона зібрала 17 добровольців, щоб зареєструватися як виборці. Їм відмовили в реєстрації, оскільки вони не пройшли тест на грамотність, а дорогою додому їх оштрафували через вигаданий привід>. Гамер звільнили з плантації. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані афроамериканці. Вчені та винахідники

Вільям Едуард Беркхардт Дюбуа (англ. William Edward Burghardt Du Bois, скорочення W. E. B. Du Bois, Дюбойс; 18681963) — афроамериканський громадський діяч, панафриканіст, соціолог, історик і письменник.

Дюбуа народився 23 лютого 1868 року біля в Грейт-Баррінгтоні (Массачусетс, США). Мулат (як мати, так і батько мали змішане походження). У 1895 році він став першим американцем з африканським корінням, що отримав ступінь доктора філософії Гарвардського університету, а через два роки став професором історії та економіки Атлантського університету, зайнявшись вивченням питань про соціальне становище афроамериканців. Він прийшов до висновку, що соціальні зміни відбудуться лише під впливом протестів. Погляди Дюбуа і його однодумців з числа освіченої чорної молоді були опозиційні ідеям іншого активіста за права афроамериканців того часу — Букера Вашингтона, який виступав за соціальну інтеграцію чорних і білих за допомогою відмови перших від негайного надання їм рівноправності, в той час як Дюбуа вважав вірним шляхом боротьбу за здобуття вищої освіти хоча б «обдарованою десятою частиною» (talented tenth) афроамериканців, яка б працювала на благо розвитку афроамериканців..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані афроамериканці. Спортсмени та тренери


редагувати
  Аспекти життя афроамериканців
Чорношкірий раб, після покарання ударами батога. Луїзіана, 1863

Рабство в США — система рабовласництва та використання праці рабів, що існувала в США в 16191865 роках. Більшість рабів були африканцями, насильно вивезеними з місць проживання, і їх нащадками.

Вперше африканські невільники були завезені в британську Вірджинію англійськими колоністами в 1619 р. Станом на 1860 рік, з 12-мільйонного населення 15 американських штатів, де зберігалося рабство, 4 мільйони були рабами. З 1,5 млн сімей, що жили в цих штатах, понад 390 тис. сімей мали рабів.

Праця рабів широко використовувався в плантаційному господарстві, дозволяючи отримувати американським рабовласникам високі прибутки. У першій половині XIX століття національне багатство Сполучених Штатів значною мірою було засновано на експлуатації рабської праці. За період з XVI століття по XIX століття в країни Америки було завезено близько 12 мільйонів африканців, з них близько 645 тис. — на територію сучасних США.

У січні 1849-го Авраам Лінкольн вніс до Конгресу білль про заборону рабства у федеральному окрузі Колумбія. Поправку відхилили, хоча позиція загалом була досить поміркованою. Скасування рабства в столиці США не означало його остаточного знищення і було важливим, радше, з морально-етичного погляду: столицю держави, яка претендувала на першість на американському континенті, мали населяти вільні люди. ::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Інститути та організації афроамериканської спільноти США

Місяць афроамериканської історії (також Місяць чорної історії, Місяць негритянської історії, англ. Black History Month) відзначається щороку в лютому в США та Канаді. Під час цього місяця проводять пам'ятні заходи, присвячені боротьбі суспільства з рабством, расизмом, упередженнями та бідністю. Також відзначається внесок афроамериканців у культурне і політичне життя країни. Аналогічний місячник щороку проводять у Великій Британії в жовтні.


У 1926 році чорношкірий історик та журналіст Картер Дж. Вудсон[en] заснував Тиждень негритянской історії («Negro History Week»), вибравши другий тиждень лютого, оскільки на нього припадали дні народження Президента США Авраама Лінкольна і відомого аболіціоніста Фредеріка Даґласа..::::::::::::::::читати далі.

редагувати
  Категорії


редагувати
  Твори мистецтва про афроамериканців

«Кохана» (англ. Beloved) — роман американської письменниці Тоні Моррісон, який вийшов в 1987 р. Дія роману відбувається після Громадянської війни (1861-1865 рр..) і заснована на історії чорношкірої рабині Маргарет Гарнер, яка в кінці січня 1856 р. втекла від рабовласника в Кентуккі і переправилася у вільний штат Огайо.

Головна героїня роману — рабиня, яка втекла в Цинциннаті (Огайо). Їй вдається пробути на волі лише двадцять вісім днів, коли за нею і її дітьми приїздить пошуковий загін за законом про втікачів рабів (1850), який давав рабовласникам право переслідувати рабів по всіх штатах. Сеті вбиває свою дворічну дочку, щоб не дати колишнім господарям повернути її назад в Милий Будинок, кентуккську плантацію, звідки Сеті втекла. Через кілька років в будинок Сеті за адресою Блустоун-роуд, 124, Цинциннаті, Огайо, прибуває жінка, що удає з себе її дочку на ім'я Кохана. Історія починається з опису привида: «Негаразд було в будинку номер 124. Хазяйнував там злобливий маленький привид, дух дитини».

Роман удостоївся Пулітцерівської премії 1988 року за художню книгу і став фіналістом Національної книжкової премії 1987 року[3]. У 1998 р. він був екранізований в однойменному фільмі за участі Опри Вінфрі. У 1988 році роман номіновано на премію лібертаріанської фантастики «Прометей». Також твір включено до списку 100 найкращих книг всіх часів за версією Норвезького книжкового клубу, який для складання списку провів опитування 100 письменників та письменниць по всьому світу . Книга присвячена «більш ніж шістдесяти мільйонам», під якими маються на увазі чорношкірі і їх нащадки, загиблі від трансатлантичної работоргівлі. Епіграф книги взято з Послання до Римлян (9:25)..::::::::::::::::читати далі


редагувати
  Добра стаття

Джек Ру́звельт «Джекі» Ро́бінсон — (англ. Jack Roosevelt «Jackie» Robinson; 31 січня 1919, Кейро, Джорджія, США — 24 жовтня 1972, Стемфорд, Коннектикут, США) — американський бейсболіст, перший темношкірий гравець у Головній бейсбольній лізі в 20-у столітті. Брав участь у шести Світових серіях, одну з яких виграв у складі «Бруклін Доджерс» у 1955 році. Обирався шість разів поспіль (з 1949 по 1954) до команди всіх зірок ГБЛ. У 1947 році Робінсон став найпершим володарем трофею Новачок року ГБЛ. У 1949 отримав нагороду Найціннішого гравця Національної ліги — і став першим темношкірим, якому вдалося виграти цей приз. Ім'я Робінсона внесено до Національної зали слави бейсболу в 1962 році. У 50-річний ювілей його дебюту в лізі, 15 квітня 1997 року всі команди Головної бейсбольної ліги в знак шани досягнень спортсмена закріпили номер Робінсона («42»).::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані портрети видатних афроамериканців
Афроамериканці США
Самоназва African Americans
редагувати
  Вибрані списки афроамериканців
редагувати
  Обрані афроамериканці. Письменники та драматурги

Октавія Естелль Батлер (англ. Octavia Estelle Butler; 22 червня 1947(19470622), Пасадіна, Каліфорнія, США — 24 лютого 2006, Санта-Барбара, Лейк Форест Парк, Вашингтон, США) — екофеміністська письменниця, одна з найвідоміших американських чорношкірих фантасток.

Октавія Батлер народилася в Пасадені (штат Каліфорнія) 22 червня 1947 року. Батько помер рано, мати виховувала її сама. Через хворобливу сором'язливість та розвиток дислексії Октавія погано навчалася у середній школі. Навчання продовжила в Пасаденскому коледжі (1965—1968 роки), вивчаючи літературу на вечірніх заняттях. У цей період Октавії доводилося працювати вдень. Після коледжу вступила в Університет штату Каліфорнія, відвідувала курси, але «перемкнувшись» на навчання у семінарах, університет не закінчила.

У 1969—1970 роках Батлер займається в рамках «Програми відкритих дверей Гільдії американських сценаристів Заходу» (Open Door Program of the Screen Writers' Guild of America, West). Влітку 1970 року, під патронатом Гарлана Еллісона, почала відвідувати відомий шеститежневий «Кларіонський семінар» (Clarion Science Fiction and Fantasy Writers Workshop) в місті Кларіон (штат Пенсільванія). Після цього Батлер повністю переключилася на літературу. Тривалий час жила в Лос-Анджелесі. У вісімдесятих роках була запрошена у СРСР у складі делегації американських авторів. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані афроамериканці. Діячі театру та кінематографісти

.Ге́ллі Марі́я Бе́ррі (англ. Halle Maria Berry, МФА[ˈhæli ˈbɛri]; нар. 14 серпня 1966(19660814), Клівленд) — американська кіноакторка. Лауреатка премій «Оскар» (2002), «Золотий глобус» (2000) і «Еммі» (2000).

Народилася 14 серпня 1966 року в місті Клівленді (штат Огайо, США). В 1971 році змінила ім'я на Геллі Марія Беррі. Своє середнє ім'я вона отримала на честь супермаркету «Halle's Department Store», який пізніше став місцевою пам'яткою у неї на батьківщині в Клівленді. Її мати, Джудіт Енн (уродж. Говкінс), біла, працювала медсестрою в психіатричній лікарні, батько, Джером Джессі Беррі, афроамериканець, працював у тій же лікарні, що й мати, пізніше став водієм автобуса. Її бабуся по материнській лінії, Неллі Дікен, була родом з Дербіширу, Англія, у той час як дідусь по материнській лінії, Ерл Еллсворт Говкінс, народився в Огайо. Батьки Геллі розлучилися, коли їй було 4 роки, і її разом із старшою сестрою Гейді (нар. 1964 р.).

Беррі закінчила Бедфордську вищу школу (англ. Bedford High School), потім працювала в дитячому відділі супермаркету «Higbee's Department Store». Після цього вона навчалася в Cuyahoga Community College. В школі була редакторкою шкільної газети, стала президентом класу і капітаном групи підтримки місцевої шкільної команди. У 1980-х взяла участь у кількох конкурсах краси, вигравши «Miss Teen All-American» у 1985 і «Міс Огайо США» в 1986 рр.. Вона виграла титул «Першої віцеміс США 1986» після «Міс США 1986» Крісті Фічтнер з Техасу. Стала першою афроамериканською представницею США на конкурсі «Міс світу» в 1986 році, фінішувавши на 6-му місці.

У 1989 році під час запису мінісеріалу «Живі ляльки» Беррі впала в кому, і їй::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані афроамериканці. Артисти сцени та творці музики

Майкл Джо́зеф Дже́ксон (англ. Michael Joseph Jackson, 29 серпня 1958 —25 червня 2009) — американський співак, танцюрист, кіноактор, автор пісень, який досяг міжнародної популярності у віці 12 років як соліст дитячого гурту «П'ятірка Джексонів», а згодом став одним із комерційно найуспішніших сольних артистів в історії. Володар численних премій та нагород; вважається «королем поп-музики».

Найбільшим визнанням користуються три альбоми, записані під керівництвом продюсера Квінсі Джонса, — «Off the Wall» (1979), «Thriller» (1982) і «Bad» (1987). «Thriller» був занесений у Книгу рекордів Гіннесса як диск, що був розпроданий найбільшим накладом за всю історію музики (108 млн примірників, станом на 2010 рік).

В активі Джексона тринадцять премій «Греммі», стільки ж разів він піднімався зі своїми піснями на перший щабель американських чартів продажів. Двічі його ім'я занесене в Зал слави рок-н-ролу — як учасника «П'ятірки Джексонів» (1997) і як сольного виконавця (2001).

Майкл Джексон народився восьмою дитиною у родині афроамериканців. Правила поведінки в сім'ї були досить суворі й батько дозволяв собі бити дітей. У 1964 році у віці шести років Майкл увійшов як співак до складу поп-гурту The Jackson Five, створеного братами під керівництвом батька..::::::::::::::::читати далі.

редагувати
  Обрані афроамериканці. Митці образотворчих та прикладних мистецтв

Жан-Мішель Баскія (англ. Jean-Michel Basquiat, 22 грудня 1960(19601222), Нью-Йорк, США — 12 серпня 1988, Нью-Йорк, США) — американський художник. Уславився спочатку як графіті-художник у Нью-Йорку, а потім, в 1980-их, як дуже успішний неоекспресіоніст.

Баскія народився в Нью-Йорку — в Брукліні. Його мати, Матильда, була з Пуерто-Рико, а батько, Джерард, мав гаїтянське коріння. Завдяки цьому Мішель з дитинства вільно розмовляв французькою, іспанською та англійською мовами, читав книги, такі як поезія символистів, міфи й історію. Вже в ранньому віці він проявляв здібності до мистецтва, і його мати це заохочувала.

В 1977, у віці 17 років, Баскія і його друг Al Diaz почали малювати графіті на стінах будинків на Мангеттені, підписувалися «SAMO» або «SAMO shit». Малюнки складалися зі змістовних фраз, зміст яких важко перекласти українською, наприклад, «Plush safe he think. SAMO» («Він думає, що плюш оберігає (його). SAMO») або «SAMO as an escape clause» («SAMO як застереження»). В грудні 1978 р. в Вілладж Войс була опублікована стаття про ці написи. Проєкт закінчився епітафією «SAMO IS DEAD» («SAMO мертвий»). В 1978, Баскія залишає рідний дім, живе з друзями, заробляє на життя продажем футболок і листівок на вулиці. Також у кінці сімдесятих Баскія з друзями організовує групу Gray, яка грає в різних клубах Мангеттена.

В червні 1980-го Баскія бере участь в The Times Square Show, колективній виставці художників. В 1981-му поет і арткритик Рене Рікар]...::::::::::::::::читати далі.

редагувати
  Сайти
редагувати
  Нові статті
  • Lil Lotus — започаткував 4 червня 2024 користувач Litarry
  • Ka$hdami — започаткував 4 червня 2024 користувач Litarry
  • Dro Kenji — започаткував 3 червня 2024 користувач Litarry
  • Bobby Raps — започаткував 3 червня 2024 користувач Litarry
  • Lil Loaded — започаткував 2 червня 2024 користувач Litarry
  • Slug Christ — започаткував 30 травня 2024 користувач Litarry
  • HP Boyz — започаткував 30 травня 2024 користувач U24by7
  • Corbin — започаткував 30 травня 2024 користувач Litarry
  • Rich Amiri — започаткував 30 травня 2024 користувач Litarry
  • Summrs — започаткував 29 травня 2024 користувач Litarry
  • A92 — започаткував 7 травня 2024 користувач U24by7
  • Gabriels — започаткував 10 квітня 2024 користувач U24by7
редагувати
  Корисні шаблони

Scott Joplin.jpg


  
Інші розділи Вікімедіїредагувати



редагувати
  Вікіпроєкти
редагувати
  Братні портали


Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш